Frederic Mousseau
Директор з питань політики, Оклендський інститут,
Каліфорнія, США
Frederic Mousseau координує дослідницьку діяльність інституту у сфері земельних відносин, продовольчої безпеки і сільського господарства. Він автор багатьох наукових публікацій і звітів з цих проблем. Більше 20 років працював у міжнародних агентствах, таких як Боротьба з голодом, Лікарі без кордонів та Оксфамінтернешнл. Приймав участь у розробці та координації програм з продовольчої безпеки у більше ніж 30 країнах світу.
«Щодо захисту прав селян на землю в Україні»
Відео-виступ на Громадському форумі«Право селян на землю: чи убезпечить земельна реформаселянсько-фермерське господарювання в Україні», 26 листопада 2019 року.
Доброго ранку, вітаю вас з Окленда, штат Каліфорнія, і дякую за можливість приєднатися до вас сьогодні.
Я радий цій нагоді приєднатися до вас і вважаю це честю для себе з огляду на ті важливі причини, що привели вас усіх на цей форум. У США у ці дні ми чуємо про Україну лише у контексті подій, що мають стосунок до Президента Трампа та майбутніх виборів у США, але нічого не говориться про процеси, пов’язані з відкриттям продажу землі в Україні, процеси, що відбуваються під тиском США та інших західних держав.
Рішення, які приймаються зараз щодо вашої землі, матимуть визначальний вплив як на події в Україні у найближчому майбутньому, так і на життя наступних поколінь.
Ці рішення також мають велике значення і для всього іншого світу. Те, що така країна, як Україна, змушена під тиском іноземних інтересів продавати свою землю, є просто безпрецедентним явищем у сучасній історії. Неймовірно спостерігати таку єдність у зусиллях закордонних урядів та міжнародних установ, включаючи Світовий банк, МВФ та Європейський банк реконструкції та розвитку, які разом забезпечили понад 20 млрд дол. фінансової допомоги в рамках програм структурної перебудови, програм і допомоги, що передбачають відміну мораторію. Навіть Європейський суд з прав людини приєднався до цієї міжнародної кампанії, заявивши, що мораторій є порушенням прав людини. Лише минулого тижня країни Великої сімки зробили заяву, спрямовану на підтримку і заохочення скасування мораторію. Минулого тижня Світовий банк опублікував серію статей, якими додав деяких наукових аргументів до цього тиску.
То ж що це за аргументи? Основним є аргумент про те, що відкриття ринку землі допоможе залучити інвестиції та призведе до додаткового економічного зростання – від 0,5 до 1,5 відсотка.
За даними Світового банку, це додаткове зростання матиме місце завдяки зростанню врожайності у сільському господарстві, внаслідок вилучення із сектору менш «ефективних фермерів», а також концентрації земель та фінансів у більш ефективних фермерів. З метою максимального економічного зростання Світовий банк також наполягає на необхідності повної лібералізації, яка не передбачає жодних обмежень чи гарантій на ринку землі.
Я бачу 4 причини, щоб бути дуже занепокоєним із цього приводу:
1. Це не та реформа політики і ті зміни, які можна потім повернути назад; мова йде про продаж курки, яка несе золоті яйця, без можливості зворотних змін.
2. Це серйозна атака на суверенітет країни, тобто не рішення України в інтересах України, а в закордонних інтересах, і це таке рішення, яке приймається після років «викручування рук».
3. Щодо аргументу ефективності –заслуговує на критику теза, що завдяки ринковим законам, менш ефективні фермери будуть відсторонені від сільського господарства. Ця теза базується на дуже вузькому розумінні ефективності, що не бере до уваги важливі соціальні та екологічні аспекти та проблеми.
4. Нарешті, як визнано у всьому світі, немає гарантії, що населення в цілому отримає якісь вигоди від економічного зростання; такі вигоди, якщо вони будуть, цілком можуть бути розділеними між кількома приватними суб’єктами, внутрішнього та зарубіжного походження. Ті ж установи (що заявляють про ефект від економічного зростання) чітко висловили свою стурбованість щодо корупції та поганого управління, тож не дуже зрозуміло, чому вони розраховують, що масштабний продаж землі може бути здійснений у спосіб, що реально відповідає інтересам населення?
То чому ж має місце такий тиск щодо початку продажу землі? Адже у багатьох європейських країнах фермери фактично здебільшого орендують землю, на якій працюють. Як ми вже аргументували у кількох попередніх публікаціях, майже немає сумнівів, що мова йде про обслуговування інтересів Західного агробізнесу та інвестиційних фондів, які вважають відкриття ринку землі потенційно вигідним.
Центральним аргументом, висунутим Світовим банком, є ефективність. Але що є визначальним для ефективності у сільському господарстві та виробництві продовольства? Багато тих країн, які підштовхують Україну до більш ефективного виробництва продовольства, сьогодні платять свою ціну за шалену інтенсифікацію виробництва в останні десятиліття, що значною мірою зводилась до досягнення більших врожаїв завдяки значному використанню агрохімікатів.
Як у США, так і в Європі ефективність великих сільськогосподарських підприємств часто забезпечується за рахунок експлуатації найманих працівників цих господарств, які живуть і працюють у жалюгідних умовах. Високоінтенсивне використання пестицидів та хімічних добрив повселюдно впливає на якість води. У французькій Бретані доступ до пляжів повинен бути закритий через поширення зелених водоростей, викликане нітратами, які шкодять людям і дикій природі. Монсанто програє у судових справах, ініційованих людьми, які захворіли на рак через гліфосат. Всюди зростає попит споживачів на продукцію, вироблену у сталий спосіб, безпечний для людей та навколишнього середовища. Громадяни вимагають життєздатної сільської місцевості, незабрудненого навколишнього середовища, а не сільськогосподарських підприємств індустріального типу, які руйнують як наш сільський спосіб життя, так і, негативно впливають на біорізноманіття.
Наостанок зазначу, що нещодавно Міжурядова Група Експертів з Питань Зміни Клімату підкреслила, що індустріальне сільське господарство та великомасштабне аграрне моновиробництво відіграють головну роль у зміні клімату, і що необхідні термінові дії для переходу від наших методів виробництва до агроекологічних і таких, що забезпечують екологічну сталість виробництва продовольства.
Якщо метою західних інституцій справді є підтримка українців, то існують політичні способи допомогти національному уряду. Очевидним першим кроком була б допомога Україні у розробленні та впровадженні комплексної політики у сфері продовольства та сільського господарства, з акцентом на збереження довкілля, підтримку фермерів та сільських громад, які могли б забезпечити поживним та здоровим продовольством споживачів і сировиною– місцеві галузі переробки. Оскільки чужі голоси стають все голоснішими у закликах до продажу української землі, я сподіваюся, що українці встануть разом на захист свого найважливішого надбання і зможуть домогтися того, що їхній голос буде почутий як сьогодні на цій конференції, так і в наступні тижні.